Скажи “так” успіху – Джо та Елай

У світі постійної академічної конкуренції вибір коледжу може бути складним для деяких підлітків. Студенти не тільки заклопотані тиском зобов’язань, але й відчувають величезний тиск, щоб обрати напрямки та кар’єрні шляхи, які є синонімами їхніх талантів та інтересів. Мабуть, найбільше лякають фінансові перешкоди, з якими доводиться рахуватися багатьом студентам, часто змушеним брати кредити на тисячі доларів для фінансування своєї вищої освіти.

Однак для братів Елі та Джо Плван-Франке ці труднощі були меншими, оскільки вартість навчання в коледжі була підтримана організацією Say Yes Syracuse (“Скажи так”) – громадським партнерством, покликаним заохочувати студентів здобувати вищу освіту та надавати фінансову підтримку, щоб допомогти їм отримати цю освіту. Організація Say Yes була заснована у 1987 році Джорджем А. Вайсом, щоб допомогти працьовитим студентам, які мають фінансові труднощі, шляхом надання широкого спектру послуг з підтримки, які підвищують відсоток випускників середніх шкіл та коледжів.

Сьогодні “Скажи так” надає безліч стипендій учням шкільного округу міста Сиракузи, які прагнуть отримати вищу освіту і не мають для цього ресурсів.

«З цим було пов’язано стільки фінансових перешкод, що багато людей просто не звертали на це уваги і так і не змогли прийняти подібні рішення», — сказав Джо. «Було справді неймовірно мати таку можливість і ресурси у своєму розпорядженні».

Джо та Ілай скористалися стипендією “Скажи так”, щоб навчатися в коледжі, хоча і в різних сферах та місцях. Джо залишився в Нью-Йорку, вступивши до Рочестерського університету на факультет комп’ютерних наук та лінгвістики у 2013 році. Згодом він провів час за кордоном, викладаючи англійську мову, а потім переїхав до Брукліну, де працює вчителем у п’ятому класі.

У той час як його брат залишився на Східному узбережжі, Елай переїхав на захід і вступив до Західного коледжу, невеликого гуманітарного навчального закладу в Каліфорнії, щоб вивчати соціологію. Сьогодні він працює в неприбутковій організації в Брукліні. Якби не “Скажи так”, Елай пояснив, що ніколи б не дізнався про існування такого коледжу, а тим більше не знав би, що вступити до нього можливо.

«Я б ніколи не подумав подавати документи до такого навчального закладу, бо не вірив, що у мене вистачить коштів на навчання там», — сказав він. «Програма „Say Yes“ надала мені ваучери на авіаквитки, щоб я міг поїхати й оглянути коледж, та все інше. [Коли] я опинився там, знаєте, я ніби закохався в цей невеликий навчальний заклад, у затишну атмосферу спілкування з викладачами та все інше».

Зрештою, Say Yes надає студентам, яких вона представляє, відому свободу вибору. Джо та Ілай змогли отримати різноманітний, повноцінний досвід у вищій освіті завдяки постійній підтримці “Скажи так”. Ми смиренно і гордо допомагаємо їм у цих зусиллях.