Скажи “Так” випускникам у центрі уваги

Мартіка Вільямс, випускниця Ноттінгемської середньої школи, розповідає про значний вплив програми «Say Yes Syracuse» на її освітній шлях та особистісний розвиток.

У старшій школі Мартіка брала участь у численних позакласних заходах, зокрема в баскетболі, театральних гуртках, товаристві відмінників, легкій атлетиці, вокальному джазі, ракетному клубі, NSBE, кіноклубі та групі з профілактики самогубств.

Вона дізналася про програму «Say Yes Syracuse» під час навчання у шкільному окрузі міста Сіракузи (SCSD). «Оскільки я навчалася в SCSD, про цю програму досить часто говорили протягом більшої частини мого навчання в старшій школі», — сказала вона. Мартіка розглядала цю стипендіальну програму як можливість подолати фінансові перешкоди, що стояли на заваді її родині в отриманні вищої освіти та побудові професійної кар’єри.

Say Yes Syracuse надає стипендії на повне навчання від понад 100 державних і приватних коледжів та університетів-партнерів для випускників, які мають на це право. Стипендії забезпечують широкий доступ для студентів, які в іншому випадку не змогли б дозволити собі навчання в коледжі через значну економічну та расову нерівність.

Коли настав час подачі заяв, вона заповнила заявку на програму «Say Yes» і отримала свою першу стипендію в Університеті штату Нью-Йорк в Олбані (SUNY Albany), де планувала вивчати театральне мистецтво. У коледжі вона брала активну участь у діяльності різних організацій, таких як Університетська рада з танців, «Black Theatre Productions» та місцевий осередок NAACP. Вона також працювала асистентом викладача у сценічній майстерні, беручи участь у створенні декорацій та освітлення для вистав.

Мартіка ділиться цінними порадами для старшокласників та молодих фахівців, спираючись на власний досвід. На третьому курсі університету її перевели на академічний випробувальний термін через погіршення успішності та стан здоров’я. Зрештою, у 2016 році її відрахували з університету. Вона згадує, що відчувала сором і не була впевнена, що робити далі, і каже: «Я не знала, що мені робити, але розуміла, що мушу повернутися додому».

Поки вона шукала роботу на повний робочий день, вона продовжувала співати, танцювати та писати вдома. «Я усвідомила, що, хоча мої прагнення щодо вищої освіти не виправдалися так, як я сподівалася, мої мрії не зникли. Тож я знайшла нові шляхи для їх реалізації і на цьому шляху дізналася про себе так багато, що це привело мене до нових мрій», — пояснює вона.

Того ж року вона влаштувалася на повну ставку в архітектурне бюро «King + King Architects», де пропрацювала чотири роки — аж до початку пандемії.

«Мені це здалося дуже кумедним, адже спочатку я вступила до коледжу на факультет інженерії та архітектури — але я не могла обманювати себе: я надто люблю театр», — ділиться вона. Зрештою вона стала співзасновницею колективу Black Artist Collective CNY (BAC), а потім навчалася у Професійній консерваторії Центру мистецтв імені Стелли Адлер у Нью-Йорку, працюючи в компанії Gensler, доки не стала повноцінною артисткою та підприємницею.

Розмірковуючи про роль програми «Say Yes Syracuse» у своєму житті, Мартіка зізнається: «Програма „Say Yes to Education“ дала моїм батькам велике почуття спокою, адже мою вартість навчання було покрито. Їм залишалося лише оплатити решту моїх шкільних рахунків, і, на щастя, вони мали таку можливість. Тож я змогла вступити до обраного мною коледжу без жодних турбот, що було надзвичайно важливо!»

Сьогодні Мартіка керує BAC разом зі своїми талановитими колегами. Вона переважно працює в театрі як акторка, співачка, драматург і режисерка, а також є художницею, яка захоплюється малюванням вугіллям. Минулого року вона виступила кураторкою пересувної групової виставки «Paired Pieces» для BAC, присвяченої історії 15-го округу; на виставці представлено кілька її робіт. Нещодавно вона самостійно поставила свою першу повнометражну п’єсу «FINALS», яку зараз пропонує незалежним театрам у Нью-Йорку.

Дивлячись у майбутнє, Мартіка має чимало цілей і мрій, серед яких — подорожі та зміцнення стосунків, одруження зі своїм партнером і створення сім’ї. Нещодавно вона разом зі своїм менеджером переглянула свої цілі, відчуваючи водночас і певне перевантаження, і захоплення від майбутнього.

Через вісім років після відрахування Мартіка подає заявку на поновлення, щоб завершити навчання за програмою бакалаврату з одночасним здобуттям ступеня магістра в Університеті штату Нью-Йорк в Олбані. «Якщо Бог дасть, цієї осені я знову почну навчання», — каже вона.

Вона сподівається, що її історія нагадає іншим: ніколи не пізно йти за своїми мріями. Вона наголошує, що ніхто інший не може прожити ваше життя за вас, тому саме вам належить з’ясувати, що найкраще підходить для вашого шляху. «Не нехтуйте своїм благополуччям заради того, щоб створити враження, ніби у вас усе гаразд! Знайдіть когось, кому можна довіритися, не поспішайте і скажіть те, що потрібно», — зазначає Мартіка.

Вдячна за надані їй можливості, Мартіка й надалі прагне допомагати своїй громаді та надихати інших на реалізацію своїх мрій.